Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
16:29 

слова не складаються до купи, але ділюсь

spead your love like a fever
П’ю та їм свою похмільну їжу та пойло - томатний сік із плавленим сирком. Учора був наш літній корпоратив, я не думала так напиватись, я й не напивалась, але півночі мене трясло та тошнило, температура піднялась. Такої жалості до себе, з боку тих хто застав мене у такому стані, я ще не бачила.
Але ще до сутінок усе було добре. На телефоні куча селфі :D, я минулого року із усіма фотографувалась, продовжую традицію, весь одяг і піску і грязний, ех мої білі шорти :facepalm:
А ще я так довго гуляла по набережній острова із конструкторами, що уже потрібно було повертатись на причал, і всі обливання із водяних пістолетів :eyebrow: я пропустила і всі конкурси, і всі шашлики :emn:
Зате я провела багато часу з С., який мені кажись подобається. Але от тєрзають мене смутні самнєнія, що у нього або дружина або дівчина є, хоча у такому випадку це можна було б сказати, "а от моя Іра/дружина (наприклад) ..."

14:31 

Я укроюсь теплым пледом

spead your love like a fever
На самом деле
да
а так ли это
хочу домой
или нет
или это не важно
какая разница где сидеть под пледом
Здесь есть робота - нед дома, дома есть желание не быть дома. :spriv:

Есть желание переехать

@музыка: 5'nizza -зима

21:19 

spead your love like a fever
Буденість торочить одне, а тебе, тобто мене, наче витягнули з минулого століття, якщо не раніше.

@музыка: ти забув про мене

20:00 

Є речі, які ніколи не перестануть боліти

spead your love like a fever
Чого була варта та зрада, щоб в свої майже 60 залишитись самому.
Папа вчора, тепер вже офіційно, зізнався, що т.Іра з ним більше уже не живе. Спілкуються вони? Не думаю. Мій батько насправді дуже складна і важка людина. Ті немічні години, які ми проводимо раз на місяць, якщо не менше, він тримає себе в руках, якщо ж ним спілкуватись частіше, він дозволяє собі більше, нарікання, осудження, негатив та приховану злість чи не на кожного. Він став таким, яким став, у нього це в кврові і ніхто цього не придушував. Тому від нього усі йдуть. Мама влучно колись сказала :"Ірка думала, що ангела за крила зловила", але мій батько не ангел.
Мені його жаль, нікому не бажаю залишатись наодинці. Але у нього була та сім’я, яку від бив, обзивав, зраджував, ображав, лякав і втратив. Життя розставило все так, як, напевне, усім буде краще.

21:30 

отаке

spead your love like a fever
У мене стибзили телефон і 2 квитки на концерт. От бля, перед самим концертом, стоїмо такі в черзі, я у сумку за квитками - нема:horror2:
Лише хвилин через 5 дотумкала, а телефон, - і його не було. Зараз, після 5 стадій чогось там, легше, а квитків не повернути.
У понеділок, через 2 дні після інциденту, я дізналась, що у Н. вкрали гаманець зі штукою грн., але гаманець знайшли і повернули, та не довго йому судилось знаходитись у власності Наташи, знову його витягнули з сумки, тепер у метро.
Це пиздець, панове, тепер страшно їздити у метро і ходити на концерти, завтра збираюсь на ще один:emn:Вночі сняться кошмари, що хтось намагається обікрасти.
Єдиний шанс проти кишенькових злодіїв - носити усе поза кишенями: руки, ноги, пальці, шия, труси, ліфчики. Але від параної діватись нікуди.
Пильність та монументальність! щоб боялись навіть підходити, але справді "будьте уважні та обережні..." темні часи настали

21:37 

spead your love like a fever
А все починалось так ніби нічого. А мені ж багато не треба, я хочу прийти з роботи, побути в тиші, поїсти, поговорити з мамою в ТИШІ!! А зараз і лоток 3 день не можу помити, бо постійно на кухні готовлять, слухають музику/тв і ГОЛОСНО розмовляють.
Ех..

23:24 

А я буду тихенько ненавидіти лише поганий дизайн.

spead your love like a fever
Всі ненанвидять один одного.
Таке відчуття, що кожен росіянин змокнув під ненавистю, і виглядає як старе тухле ганчір’я. Грязне, болотяне ганчір’я, яке накриває нас з головою.
Але ми не кращі, всі від малого до старого, до батьків, які подають приклад дітям, як треба любити, будувати цей новий світ у мирі...вони ненанавидять. Кожен день слідкую, огризання до телевізора, огризання з телевізора, від політиків до собак - всі ненавидять росіян, а вони - українців.
Не всі не хочуть ненавидіти, толерантність дається важче, а про любов, що ж і говорити.

Пропаганда робить своє.

21:45 

ніжно, не ніжно

spead your love like a fever
Насправді цікава штука вийшла.
В п’ятницю, коли усі пили, їли, ніби і війни нема, говорили багато слів, говорили голосно і з любов’ю, трапилась і не трапилась штука, тоді я опяніла як і усі, пробиваючи собі путь до стаканчика чи то до ще одного шматка торту, ніби посунула, але не як туру на шахматній досці, а ніжно, тримаючи руку більше трьох місісіпі, як сказали б американці, на плечі. Це був жест, як теплі, мягкі обійми, що кожен любить. І я люблю, і люблю коли до мене так притуляються, і люблю так робити, хоч публіка не вся сприймає таке.
Всі говорили багато і голосно, а у нашому офісі чого лишень не говорять, а слова певне врізаються в память глибше, ніж просто дотик.
Сьогодні в тверезості обіднього понеділка, трапилась та сама штука, лише словами, я мовила ім’я, хотіла пройти, а у спину почула, а чому не посунула рукою, так ніжно, я відповіла, що магу і так. Не знаю на скільки думки швидко проліталли, та як швидко опинилась на місці та сама, що нагадала мені про пятницю. То була та сама людина, а висновок один.
Усі ці словесні загравання не моя сильна сторона. А дотик, можливо, і не відступає слову.
Невербальне сьогодні герой мого дня.

@музыка: Daughter - smother

00:01 

Я пообещала себе больше никогда не читать Ремарка

spead your love like a fever
я не раз то всьо і всім розказую. Важкувато було відходити, кожен вечір перед сном не могла заснути, бо мені було страшно, боялась того, що буде після смерті. Всі та історія мене так зачепили, Вони усі втікали, була війна, 2-га світова, вони всі тікали він нацистів. Мені до бісиків страшно, але тепер не так, що буде після, а страшно, що буде війна і все втратити, хоч кожен з нас має не так багато. Новини щодня одна краще іншої, а в голові думка, що це ще не дно, ще не сталось самого гіршого. ...як у закона Мерфі.
Найсумніше - нема до кого притулитись. Хоч йди та горнись до чужик собак.

"втікай, бо скоро буде війна"

23:26 

"Сьогодні кожен з нас втратив друга"

spead your love like a fever
Ніхто за день не став його фанатом. Він був завжди. З "Чорнобиль - форева" , коли телевізор лише 4 канали показував, коли був ведучим "Шансу" , коли альбом "Танго" уже скачувався на халяву з інета, коли я ніяк не могла зіграти "Спи собі сама", коли катався по Україні в підтримку партії регіонів, коли читалось "Місто в якому не водять гроші", коли в маршрутках грала пісня про маршрутку, коли писав матюкливі віршики у твіттері. І нехай ще хтось скаже, що в нас нема нічого українського.


@музыка: Скрябін - просто ми

21:50 

you have no rights - now I have no rights

spead your love like a fever
I heard that you're settled down
That you found a girl and you're married now
I heard that your dreams came true
Guess she gave you things I didn't give to you

Old friend, why are you so shy?
Ain't like you to hold back or hide from the light

Never mind, I'll find someone like you

Бля, ну почему ты так права.

Снился мне как-то поезд, я читала сонник - упущенные возможности, по Фрейду упущенные сексуальные возможности, сожаления. Я искала эти возможности, сейчас я нашла ответ на главную из них. Теперь настало время осознавать. Печальней всего терять друга таким способом.

читать дальше

@музыка: The echo friendle - same mistakes

21:54 

cut

spead your love like a fever
У мене зміни, я постриглась!! Трішки коротше ніж завжди, спочатку думала, що у майстра вирву ножниці і не дам стригти, а коли вже відстригли добрий кусок - змирилась, потім був страх, а якщо не личитиме, а потім знову змирилась, а зараз навіть подобається, напевне, я поки не жалію, тоді все добре.
На роботі скукатіща, сидять всі і засипають, хоча директорів немає на місцях, але усі роблять вигляд, що працюють.
слухаю аврілку, на дєцтво потянуло.
Ксю мене надихнула, після посиденьок у неї захотілось малювати та співати)) Хочу якусь копію забабахати, піду шукати варіанти)

@музыка: I’m with you

01:06 

На следующий год

spead your love like a fever
У меня есть желание , хочу открывать подарки в один день со всеми, и чтобы все вместе, так же хочу, чтобы мои подарки открывали все вместе и в одно и тоже утро!

00:41 

подарок

spead your love like a fever
Подарки, есть ли смысл в них, есть ли правильный этикет в дарении подарков.
Что, кому, когда, при ком надо дарить подарки?

Вряд ли кому-то рассказывают, как правильно это делать. Хватит ли жизни, чтобы научится делать хорошие подарки, в нужный момент и в подходящей обстановке.

Подарила подарок брату и его девочке, а папе так и ничего не выбрала, а в его глазах была какая-то обида , может завтра все-таки что-то ему прикупить, а то совесть меня сожрет.

19:50 

не бывает красивых девушек!

spead your love like a fever
Меня постоянно смущает выражение "ты очень красива", это как сказать это о воде или о воздухе .
Хотя и воздух бывает красив, но не сам, та чистота с которой он передает красоту домов, улиц, фонарей и движения транспорта.
В человеке могут быть красивы глаза, руки, другие части тела, но сам человек не красотой своей покоряет. Он притягивает, увлекает, вызывает интерес красноречием, жестами одеждой, талантом. В человеке все может быть красивым, но не он сам.
Так это грамматическая ошибка или неосторожность слов?

@музыка: не верю но это all I need - within temptetion

23:16 

spead your love like a fever
Каждые выходные у меня болит голова.:roof:

21:06 

ссорится нельзя, надо улыбаться

spead your love like a fever
Хочется, чтобы плохое настроение ушло.
Почему эта глупая ссора меня беспокоит, не завершено?, ничего не изменилось? итоги не подведены.

Ушла вчера в шесть, еще весь отдел оставался и Наташа по пути к метро меня "просветила", что все сейчас сидят и обговаривают МЕНЯ, почему, по-другому и быть не могло. Юру явно напрягали, что это ты Оксану не учишь как нам тут подчинятся, второй Андрей сегодня язвил, Юра все "нарисуй Андрею", а я обиделась, ведь с ними говорить.. я срываюсь на крик. :weep:

22:06 

4 плиты ДСП и часы

spead your love like a fever
Работа уже не та, нет легкой влюбленности и романтики.
С самого утра было понятно что день пойдет не так приятно, как того бы хотелось. Жуткая ненависть и злость. Роботы немного, если говорить честно ее нет. Объявился клиент, которого не было слышно 2 недели и начал опять ебать мозги, ему нужна визуализация коробки с ДСП, размеры которой он указал сам, это похоже на обычную колону, а на ней настенные часы. Раньше я делала только не в таком цвете, теперь нужен "бетон" и подсветка. Но, блеять, с Андреем же этого просто так не обсудишь, он сразу начитает возмущаться, причмокивать и недовольствовать. Вообщем мы ругались, слышно было на пол офиса и все только по-тому, что на картинке бетон выглядел слишком темным, а мне впадло "слишком важный" объект переделывать в который раз, еще с этим вечно думающим компьютером. Ведь нельзя по-человечески попросить или сказать "Оксан, слишком темно, сделай светлее", нет, он же отвечает "почему так темно, что за свет" и прочее. Это первое мое "довели до слез",
Нет желания никакого теперь работать с ним.
Еще пол дня проездили ради операций с валютой. Как только я разогрела себе обед, поставила его на стол, меня забрали в банк, приехали мы около пяти, и только тогда я сел свой еда, а пока дошла до рабочего места было уже полшестого и какая уже там работа?

Но в заключение я скажу, что во всем виноватая полная луна:fkr:

21:50 

Разговоры о сексе

spead your love like a fever
Многи сотрудники пошлят, скорее постоянно пошлят. Есть такие, как к примеру Вадим, он пошлит, но почему-то все воспринимается в шутку и совсем невинно, если так можно сказать о пошлости. Есть Саша, который с любого слова или любое слово обыграет так, что получится "секс" "анал" "Интимные игры" и тому подобное. И есть Дима, который что бы не сказал или сострил, все звучит ужасно противно, поговорить с ним не реально, все сводится к сексу, минетам, случкам и все почему-то должно касаться меня(или того, с кем он разговаривает). Я тут решила поздравить его, женился, а он мне начал желать замуж выйти и спрашивать хочу ли я замуж, и наниматься любовью и, о спасибо доброму человеку, который вошел на кухню, дальнейшие вопросы-предложения закончились. Я его действительно избегаю.
Нашему офису явно не хватает офисного этикета, хоть какого-то.
Мне вообще сложно общаться с людьми, а тут сразу все лезут узнать о личном, ПОШЛИ НАХУЙ, все дружно.

22:46 

Безалкогольное похмелье

spead your love like a fever
Раз в месяц я еду домой, вся в ожиданиях и хороших настроениях и никаким образом я не хочу и даже не предвижу ссор. Но мама все-таки смогла сорваться из-за какой-то ерунды, тем самым подорвать всю мою стойкость и равновесие, которое мне дается очень сложно. Все из-за того, что купила она мне жилетку, а она мне не понравилась. Честно говоря я представляла ее немного другой посимпатичней. А маман кинулась в слезы и давай меня грузить "ты это специально крутишь носом, зачем ты так жестоко со мной, что я не сделаю, тебе все не угодишь", да мне многое не нравится, то ли я испорчена, то ли у нас в стране почти все полу уродское, но оно действительно так есть. Я знаю о ее истериках, и ругаться я не хотела, но мне стало жутко обидно, просто обвинять меня в таком бессмыслии, и так постоянно. Мне и так не легко, а тут столько обвинений, да еще из-за пустяка. Я обиделась сильно, хотя тратить те несколько часов в месяц на обиду мне не хотелось, но мама не хотела понимать, что я ей пыталась сказать. У меня осталась убийственный аргумент, который бы ее подкосил, но я не хотела быть жестокой. Я ведь попросила ее об одной вещи, и мои слезы должны бы были ей доказать, что мне важно проверится и сделать узи, но она об этом благополучно забыла, а потом с истериками обвиняет меня в том, что я не благодарна, а она хотела для меня сделать хоть что-то. Если бы так хотелось, так почему бы не сходить в чертову поликлинику и не спросить работают ли они в субботу. Эти семейные "моменты" всегда давят, ревела днем, потом в поезде, сейчас в любой момент могу, все приятное забылось, и маленький щенок У Олега с Олей, и мелкие радости дома.
Ну а на утро - приступ мигрени, не успела я понять, что я проснулась, что утро уже, и светло, головная боль тут как тут, за ней тошнота, я уже думала на работу не попаду вовремя, но 9:15 успела, а голова побаливала целый день и руки тряслись.

внутрішньосвітове сміття галактичних розмірів

главная