21:58 

оффлайн із нью лакшері

spead your love like a fever
Не хочеться писати про дісапоінтмент, негатив, невдачу, адже це навіть не жалість, а розуміння, що ти не гуд інаф.
Це я про спробу попасти на стажування у майстерню Сергія Махно, вони займаються інтер’єрами, але цього разу шукали графічних дизайнерів-копірайтерів-фотографів. Не знаю точно, але когось вони все-таки знайшли.
Настав час змін, або час облому і апатіїї. :depress2:Тепер кожне завдання яке роблю я на роботі, про себе говорю "Оксана і цим ти хочеш займатись усе своє подальше життя", бо буває уже таку дурню роблю. І щось толкового уже й не робиться.

А якщо не про роботу прочитала книгу Saint порно, і зрозуміла, що не дарма мене тягне у Будапешт:D ще щось мала писати, але мама подзвонила і відволікла...
А ще мені треба зарядити мі бенд , тому сидіти за кампутером, хоча уже хочеться простягтись у ліжку. :zzz:

Є бажання позбавитись усіх цих мереж, соціумів онлайн, навіь челендж придумала: до кінця місяця дочитати дві книги які прописались у мене на табурєткє, дописати тєтрадку-днєвнік, бігати через вечір (але, бля, погода, що не день то дощ) і робити домашку з інгліша, ніби все:shy2:

URL
   

внутрішньосвітове сміття галактичних розмірів

главная