Чого була варта та зрада, щоб в свої майже 60 залишитись самому.
Папа вчора, тепер вже офіційно, зізнався, що т.Іра з ним більше уже не живе. Спілкуються вони? Не думаю. Мій батько насправді дуже складна і важка людина. Ті немічні години, які ми проводимо раз на місяць, якщо не менше, він тримає себе в руках, якщо ж ним спілкуватись частіше, він дозволяє собі більше, нарікання, осудження, негатив та приховану злість чи не на кожного. Він став таким, яким став, у нього це в кврові і ніхто цього не придушував. Тому від нього усі йдуть. Мама влучно колись сказала :"Ірка думала, що ангела за крила зловила", але мій батько не ангел.
Мені його жаль, нікому не бажаю залишатись наодинці. Але у нього була та сім’я, яку від бив, обзивав, зраджував, ображав, лякав і втратив. Життя розставило все так, як, напевне, усім буде краще.