URL
spead your love like a fever
Підсумки є, тепер плани.

основною ціллю на цей рік, я прописала собі запитання "а чого хочеш ти?", відповідаючи на нього, робити, вестись на свої забаганки, польоти, раптові потяги, і "я хочу так"!
а ще маленька особливість, часто шепіт десь далеко на фоні тобі підсвистує як зробити буде краще, от його і прислуховуватись. Твій шепіт, твій потяг, твоє бачення.

Звичайно, цілі по особистісному розвитку, здоров'ю хотілось би продовжити.

Це однозначно:
- плавання!
- вправи для набрання м'язового корсету
- курси. Але тут проблемка, у мене немає стимула до якихось певних курсів. тому цей пункт не закритий у мене в тому році. але якщо просто перерахувати: маркетинг, 3д візуалізація(сінема4д), урбан дизайн, мова, риторика.
- здати на права
- вести інста про книги
- лікарі: ендо(щитовитка, гормони), стоматолог(чистка, пломби), психолог, чистки обличчя-дерматолог.
- подорожі!

spead your love like a fever
От того сколько людей начало подводить итоги и писать планы на год, перехотелось это делать самой.
Но, привычки;)

Этот год очень эмоциональный и скорее об ошибках нежели о достижениях.

Вкратце:
‌ - я уволилась по собственному желанию. Поменяла работу, познакомилась с многими людьми, немного поборолась со своим перфекционизмом, училась ладить и работать в команде, приоткрыть себя себе, хоть чуточку.
‌ - я прочла 26 книг за год(а должна была 42), над одной из них я рыдала, это был один разворот, но я рыдала, настолько сильно эти 2 страницы зацепили подсознание, которое я даже и не думала открывать для себя.
‌ - начала ходить в бассейн, и как бы это странно не звучало, но женские раздевалки убили почти все смущение своего тела.
‌ - Меня уволили, без причин и следствий, одним днем.
‌ - Я нашла работу о которой мечтала, а люди были на столько мои, что я не поверила, что в жизни может сбываться то, о чем ты мечтаешь. И я от этой работы отказалась, почему именно? Решаю этот вопрос для себя до сих пор. Но потом я узнала о влиянии закона последовательности.
‌ - Попала в свою же ловушку, оставленную от себя прежней, и это наибольшее сожаление за этот год.
‌- Поняла на сколько сильно я ведусь на влияние со стороны и не только.
- Я все же поняла, что мало слушала себя, и постоянно делаю все по привычке.
- Эмоционально скрытная, и это рушит мою жизнь или счастье или меня.
- Я не признавалась близким в том, что мне не нравится что-то делать или быть с кем-то. Да я себе в этом не признавалась.
- Я хочу перестать делать то, что мне не по душе, или я определенно знаю , что это плохая идея.
Я хочу открыто выговаривать это близким мне людям - быть эмоционально открытой.
- наконец то сходила к дерматологу, и да, кожа лица стала выглядеть лучше, но еще много работы(заботы о себе).
- так же была у эндокринолога!
- путешествие в Италию!

Что удалось закрыть:

в планах най цей рік по освоєнню нових навичок:
*мова - німецька/французька
*дизайн - цікавить урбан дизайн останнім часом)
*спорт - йога /басейн
*особистісні - риторика (нєажидана, да?)
*література - вести читацький щоденник

та про важливі речі окрім навчання теж не обійтись
здоров’я
- робота над спиною, ногами
- басейн
- ендокринолог

- мамолог
- психотерапевт

робота
-пошук нової роботи :facepalm:
-проф курси

spead your love like a fever
ЕТС – моя первая робота, 5 лет
КТ – вторая работа, ради которой я ушла с ЕТС, и меня уволили через 8 месяцев за ненадобности.
Книголав – издательство.

Мне было очень сложно позвонить,
это признание своей неудачи, укол гордости, падение в глазах своих и чужих(а я человек гордый). И на фоне я всегда слышала слова своего начальника (Р): «ты НЕ сможешь потом вернутся!», - но я как будто хотела это опровергнуть, и вернулась. А все события которые развивались независимо от вас(ЕТС), как будто, делали это на зло.
Меня уволили из КТ за ненадобности, еще сделали это низким образом.

Искала ли я работу? искала.
Но в период отчаяния – я позвонила (Р). И тут же почувствовала, что сделала ошибку. Поджав хвост, потупив глаза я пришла, просить… это был вторник.
Я знала, что начнутся игры по поводу зарплаты, я была готова к ним, проигрывать не собиралась. А где-то в душе хотела получить отворот поворот, чтобы двигаться дальше и не думать, что где-то меня еще ждут и помнят.
Фразой от начальника «я тебе позвоню и скажу», я получила эту надежду отказа. Я ждала звонка в среду, но его не было. Я была уверена в (ЕТС), я была уверена в том, что много работы, Влада(ген директор) нет, и вопрос просто не может решится.
Но уже в четверг я задумалась, а может я ошибаюсь, может это мои девичьи домыслы, может оно им(ЕТС) не надо, взрослые люди, со своими проблемами, и не совсем хочется ее брать, просит много, раз уже уходила, не знает чего хочет, чтобы сильно нуждались, и Юра справится, еще из-за нее пришлось ему зп повысить (Юре), и чтобы ценный сотрудник - нет, необходимость закрыть вакансию – нет, девочка с отличными навыками, и это не так.
И в этот вечер четверга, прибегает соседка с работы, и тычет мне список вакансий от Проджектора, а в этом списке 2 издательства ищут верстальщиков, не долго думая, не имея ответов от (Р), я в тот же вечер, отправляю свое резюме, а на утро пятницы у меня уже на почте тестовое задание.
К обеду я обнаруживаю ответ в вайбере от (Р), неоднозначный ответ, я полдня думала, что же мне, бля, ответить.
Но вместе с тем, я села делать тестовое, а накануне я уже отказалась от одной вакансии, а одно собеседование завалила.

В субботу мне пришлось отписаться, я была бы рада потерять возможность возврата, но (ЕТС) дали мне то, о чем я просила и мне пришлось согласится, потому что отмазок больше у меня не было, я сама позвонила…
А в воскресенье отправила сделанное тестовое в издательство.

Понедельник для меня был адовым: неловкость, угнетенная гордость, чувство дэжавю, упреки в мою сторону, смешки, и восклицания «она вернулась». Я ждала этого, и готовилась, «главное отшучиваться» говорила я себе. И у меня это получалась, но каждый раз я ловила этот взгляд, который говорил сам за себя, и я снова поникала с чувством вины и неловкости.
В этот же день, мне предложили работу, дважды позвонили пригласить на собеседование, и вечером прислали письмо с приглашением на собес в издательство.
И тут у меня началась истерика.:alles:

Я отказалась от собеседований, я сделала так, что мне отказали в раннее предложенной вакансии, но издательству я отказать не смогла. Я не могла не сходить на собеседование.
Я хотела сказать правду (Р), но меня отговаривали, зачем им знать, у тебя нет уверенности в этом предложении, а вдруг ничего не выйдет и ты потеряешь все, и так почти месяц без работы.
А я была уверена, что они(издательство) замечательные, и они такими и оказались.
У меня со студенческих годов, еще когда я училась дома, была маленькая мечта, открыть типографию, печатать маленькие издания, рядом открыть кофейню, чтобы хоть как-то быть на плаву. Эта мечта была не только моя, а еще одной Оксаны - КСЮ&КСЮ, так мы себя звали.
И я понимала, что это больше несбыточная мечта, чтобы ее осуществить, как минимум мне нужен опыт работы в издательстве, даже не в типографии, а в издательстве. Но рынок книг на столько скуден В Украине, что издательств не много, а попасть туда можно только случайно. Но все это не мешало мне любить книги, ходить по ярмаркам, смотреть кто и что издает, и при этом рисовать оборудование из дня в день.


Но эта мечта напомнила о себе. Сука, она о себе напомнила.
И я стою перед выбором, потерять совесть, или следовать мечте.

Это битва:duel:, совести и желаний, стабильности и неизвестности, страха и смелости

У меня достаточно мыслей в защиту каждого выбора,
В ЕТС, мне еще неизвестно сколько слышать в свою сторону выпады, и чувствовать вину. На сколько меня хватит, что бы преуспеть и не войти в состояние как перед уходом, как не потерять себя.
в защиту – я любила и ценила то, чем занималась, меня многому научили, давали возможность лажать, пробовать, и делать все на свое усмотрение, а главное мне есть еще чему учится.
В издательстве - на сколько ли эта мечта моя, настолько ли она реализуемая, достойна ли она, не будет ли мне скучно из-за монотонной работы. Может просто оставить любовь к книгам как она есть, это как желание работать в книжном, проходит через несколько дней, стоит только там поработать.
в защиту – мы никогда не узнаем, пока не попробуем, и будущее не предугадать, а вдруг оно замечательное, и я смогу реализовать себя через то, что я люблю и именно здесь. Это одно то, о чем я с полной уверенностью могу говорить, что это мое и я это люблю (бумага и текст)


И теперь я снова стою перед выбором :duma:

spead your love like a fever
2019 я хотіла присвятити навчанню, роботою над собою. але судячи по тому році, я це почну робити аж у жовтні місяці та чому б не побути оптимістами:pozit:

в планах най цей рік по освоєнню нових навичок:
*мова - німецька/французька
*дизайн - цікавить урбан дизайн останнім часом)
*спорт - йога /басейн
*особистісні - риторика (нєажидана, да?)
*література - вести читацький щоденник

та про важливі речі окрім навчання теж не обійтись
здоров’я
- робота над спиною, ногами
- басейн
- ендокринолог
- мамолог
- психотерапевт

робота
-пошук нової роботи
-проф курси

а для свого я так мало залишилось і на останньому місці:-(
- подорожі

spead your love like a fever
Зараз ходить челендж, 2009-2019, де люди публікують свої фото сьогодні та 10 років тому. А я навіть не можу знайти свої фото 2009 року, я не памятаю якою я тоді була, памятаю 2008, є 2010 і далі, а 2009 який він ?
Тому я задумалась, як важливо робити підсумки власного життя або його частин, отак, як звіт на роботі, так само і звіт по собі, як обєкту власної роботи. Просто перед цим я якраз забила на це)))

Тому, от мій списочок done:
- Відвідати гастроентеролога
- Відвідати дерматолога(провірити родимки знову)
- Відвідати терапевта (пожалатись в общєм :secret:)
- Відвідати стоматолога
- Відвідати мамолога (після операції 5 років пройшло, пора б)
- Відвідати ендокринолога
- Відвідати психотерапевта (бо одинока)

тому 2018 у декількох тезах:
- вперше поїхала у Європу як на відпочинок
- вперше стала на сноуборд і навіть трохи навчилась
- підписалась до сімейного лікаря
- сходила до ортопеда! (да це челендж)
- намагалась знайти нову роботу
- їздили в Умань, один із найчудовіших днів літа!
- прочитала 37 книг

15:03

spead your love like a fever
2018 оголошу я роком здоровя, а то за весь час, що я живу у Києві провіряла лише родимки, а ще коли спинала боліла пішла до врача, який зразу МРТ-МРТ, так і нічого не змінилось.

Тому, от мій списочок:
- Відвідати гастроентеролога
- Відвідати дерматолога(провірити родимки знову)
- Відвідати терапевта (пожалатись в общєм :secret:)
- Відвідати стоматолога
- Відвідати мамолога (після операції 5 років пройшло, пора б)
- Відвідати ендокринолога
- Відвідати психотерапевта (бо одинока)

Як наслідок усіх цих відвідувань, хотіла б побачити зміни:
- спорт (для початку записатись у якусь секцію йога-танці), купити каремат і займатись вдома.
- харчування, мені потрібно навчитись не бути голодною, а не зриватись на усе що бачу постійно, а потім страждати:buh:
- вживання води
- вживання алкоголю, перестати бухати, а би щось робити, а якщо пити, то добре червоне вино, крайній випадок - текіла:-D

Далі, а далі..
Підсумки Book chalange 2017
В січні 2017, начитавшись блогів і надивившись буктюберів, ставила собі челендж прочитати 60 книг за рік, писала списки, що хотіла б прочитати, ділила на жанри, на укр письменників не українських і тд.
Ну шо ж, в порівняні з 2016 роком прочитала я книг більше, але навіть половини того, що планувала не осилила. Все-таки повільно я читаю і 5 книг в місяць для мене забагато.
Вийшло прочитати лише 24 книги, по 2 на місяць, ще багато недочитаного залишилось, але то вже в новому році.
Book chalange на 2018 рік?? так звісно! Але певне я буду реалісткою, і візьму по 3 книги в місяць, це буде 36 книг на рік, майже в половину менше :small:, але круто буде щоб отак взяти й прочитати 36, а в кінці року написати комплітд!:rolleyes:

А інші плани будуть у булет джорналі ))

14:38

spead your love like a fever
Закрию список 2017
- перестати брехати собі
- зустріти наступний новий рік вдома, на піжама паті
- вилікувати шлунок і всю травну систему
- харчуватись правильно
- вилікувати обличчя
- зробити лазерну епіляцію на ногах - іще роблю
- знайти нове житло в Києві, бажано своЄ ;)
- більше подорожувати Україною та іншими країнами
- побувати на міжнародній виставці по дизайну, і не одній
- менше бути егоїстом, щоб був час на інших:ego:
- знайти кого коханого і не боятись підпустити до себе(не жонатого!!!):facepalm:
- зарплату у 1000$ :shy2:
- отримати водійські права
- improve my english
- мінімум 3 місяці прозайматись спортом:smirk:
- бігати літом
- більше читати Прочитала я більше ніж у 2016, тому done
- більше писати
- бути щасливішою!
- робити все, щоб протистояти злу і ненависті(війні), а було більше любові!:shuffle:

Скуднєнька якось. Думаю, причина в тому, що я у цей список майже не заглядала:pink:

23:04

шо за..?

spead your love like a fever
Якась біда мені з тими сусідами, не встигли в’їхати як уже до неї хтось ходить.
Без попереджень і повідомлень. Таке відчуття, що випробовують мене.
А я хочу прийти додому і відпочити не думаючи що десь там хтось чужий.
Хуйня якась, чесне слово, я уже б кудись з’їхала знову.

21:31

потік

spead your love like a fever
Якщо шукати сусідок, то шукати сусідок, а не друзів. А я пішла проти своїх принципів, ще й так відстоювала їх.
Так хочеться щоб було усе добре.
Я прирівнюю усіх людей до себе, а не треба правда? Ніхто не буде поводити себе так як я. Бережливо ставитись до чужого майна, а не ламати віконні ручки.
Я зла і дозволила собі показати цю злість і себе мучаю, чому я себе мучаю, я так втомилась від цього бісового відчуття, що я в усьому винна.
Як та свята Ксенія?
не поясню
Замовила блокнот новий для щоденика, сімпатічнєнкий.

spead your love like a fever
Сьогодні перебиралась із кімнати в кімнату,
Знаєте, для такого домосида і поціновувача стабільності навіть перебиратись із кімнати в кімнату - стрес.
Чому я перебралась? Більша кімната, ліжко, і чудовий захід сонця кожного вечора.
У попередній кімнаті усього цього не було, але вона настільки приємною мені стала, і комфортною, і ці будинки через вікно, і звуки будівництва :weep2:
До всього звикаєш, так? От і я звикну, але знову трошки понервую.
Насправді все було б не так погано, якби я заселялась не знаючи, хто тут жив до цього. А так все наче не моє, Ірине. Тому відчувається некомфорт.
Але до всього звикаєш, так?
Такі справи.

spead your love like a fever
Бичили відео там де Гітлєра тіпає, коли він під чимось на якихось іграх чи то скачках?
Ото мене так тіпає:crznope:, обдираються кутикули, мязи нєпроізвольно дьоргає, ноги теліпаються сидячи і лежачи, а плечі зажаті і сутулі.
Бо мені страшно.
А страшно, тому що потрібно приймати рішення, хто буде жить зі мною. За 15 хв вирішити, гарна людина чи ні, буде комфортно тобі з нею чи ні. Які проблеми та конфлікти тебе чекають попереду.
Тобто я проживаю усе те саме, коли шукала кімнату, тільки зараз находжусь по іншу сторону барикад, і усе насиченіше, тому що відбувається протягом місяця, а не року.
Іронія в тому, що я чиню не краще за усіх тих, хто мені відмовляв. А називала я їх сучьками, а тепер сама сучька, сучька.
"Як ти маєш в світі жити" - казала мама. От так і живу, мам, нию тобі постійно у слухавку.:depr:
А ти мене любиш, того і вислуховуєш.

16:43

spead your love like a fever
я так нервую. Має прийти хазяїн квартири, дівчата з’їжджають, а я хо продовжувати тут жити, от буду знайомитись, треба вирішувати ділові питання , от тому нервую, можливо і даремно, але нервам це не заважає, вони є та й є.
Це звично, коли ти ще лише у пошуках квартири і знайомишся із орендодавцями, але коли ти уже 4 міцяці тут живеш, то це якось ніяково.
Я не вмію і не знаю як себе поводити.

spead your love like a fever
Коли кому скажеш, що ти дизайнер, всі романтизують, "малюэ" , "видумуэ", "прада" "джони айВ" більшість бачить в тобі багіню(і я не шучу)
А ти відчуваєш себе водієм маршрутки, нічого особливого.
Але совість моя мучається, через оті їхні упередження.
Я лише малюю паралелограми з різними сторонами або пікселі і тягаю їх в різні боки, все. 

spead your love like a fever
Сатруднєчкі, як дєвачкі хотіли попліткувати.:nnn:
Руслан і Андрій прям так уже допитували, шо там Мирослава, а коли це ви в неї на ДН були? Шо ви друзья?то де вона працює?
посадили мене і почали давити своїми питаннями. Я загадачна намагалась викрутитись, і прямо ні на одне питання не відповідала.
А що там відповідати. Вони і так все знають. Знає Руслан, що ігнорить Наташу, і сам це сказав. і Наташа мені це говорить. Всі вони знають, що Іра настільки напрягає увесь колектив, що їз-за неї люди звільняються. Тут секретів нема. А от на мене налетіли так, наче є якась ТАЄМНИЦЯ, а я її не хочу розголошувати. Ніби ми лише про Руслана і говоримо. Ну про нього ми говоримо і не лише про нього, це ж начальники, про кого і ще говорити.
Неприємно. хочеться втекти від усього цього:weep3:. Але то напевне у кожному колективі таке є.
І взагалі, чому я маю їм шось розповідати, вони мені друзі? От Наташа подруга, і ділиться зі мною не для того, щоб я їм оце розповідала все підряд.

От така я чутлива останні дні, немає рідного нікого поруч. А тут ці добивають:weep2:

spead your love like a fever
Ну ладно, пішов другий місяць з переїзду, тепер тут починаються пріключєнія. Мої нєдовольства.
І мєтання , не хочеться сваритись чи буть стєрвой, і не хочеться все це просто так залишати. :nerve:

spead your love like a fever
Сказати, що мені не сподобалось, було б лицемірством. Сказати, що все було чудово - теж буде лицемірство.
Життя все розставляє по-своєму, а якщо щось мало статись не так, воно сталось.:facepalm:
Моя перша поїздка у Еуропу не була туристичною, ходити з роззявленим ротом фотографуючи все, на це просто не вистачало часу. Владислав, той що директор, 3 рази наголосив, що мапи вам знадобляться лише вночі, він був правий на 110%.
Це була чудова, масштабна виставка по ритейлу, місцеві мабуть були спантеличені такою кількістю людей у громадському транспорті, а ти відчував себе як після руйнування вавилонської вежі, коли майже всі навколо розмовляють незрозумілою тобі мовою, але поряд, у вагоні, біля тебе може опинитись хтось з України(не з твоєї групи) . Я хочу сказати, що атмосфера була чудовою, відчути себе частиною ділового, якого в Україні дуже мало, світу, набагато цікавіше, ніж просто приїхати подивитись на визначні місця.
Хоча останнього не вистачало, так як наш стенд був змонтований на 60% у день нашого приїзду:nea:, усі 20 чоловік вирушили на допомогу: розпаковували, монтували, носили, сверлили, здирали наклейки з підлоги своїми свіжими манікюрами :nerve:. Але ми це змогли, спільними зусилями..
Усе це нагадувало мені сесію, коли я озвучила це, зрозуміла, що всі, хто сидить навпроти, не розуміють про що я. Мало хто знає що таке перегляд, це вам не просто екзамен здати, вивчити, розповісти чи написати. Зараз я відчуваю себе, як після сесії, не можу виспатись, і прийти в себе.
Окрім усіх конфліктів, негативу, втоми, відтоптаних ніг, нєловкастєй та пожежної тривоги в 4 ранку, було класичне поїдання рульок, сосисок з картоплею та квашеною тушеною капустою(яку я не їм, але ця була смачна) , пиво:beer:, яке приносили, і ми втикали накривати, нічні гуляння біля Рейну, пошуки кроликів!:bunny2:, хмільні директора та начальники..
Насправді, не знаю як за 5 днів могло трапитись стільки всього:wow2:, але завдяки Ясі, з якою ми гуляли вночі, бігали по магазинам, пригощались їжею та напоями на стендах, ми встигли набагато більше ніж інші. :smirk:

spead your love like a fever
От так виглядав мій список на початку 2016
«прийшов час написати свій список справ, бажань на наступний рік.
- перестати брехати собі
- зустріти наступний новий рік вдома, на піжама паті
- вилікувати шлунок і всю травну систему
- харчуватись правильно
- вилікувати обличчя
- зробити лазерну епіляцію на ногах
- знайти нове житло в Києві, бажано своЄ ;)
- більше подорожувати Україною та іншими країнами
- побувати на міжнародній виставці по дизайну, і не одній
- менше бути егоїстом, щоб був час на інших:ego:
- знайти кого коханого і не боятись підпустити до себе(не жонатого!!!):facepalm:
- зарплату у 1000$ :shy2:
- отримати водійські права
- improve my english
- мінімум 3 місяці прозайматись спортом:smirk:
- бігати літом
- більше читати
- більше писати
- бути щасливішою!
- робити все, щоб протистояти злу і ненависті(війні), а було більше любові!:shuffle:»

Викресленого не багато :shy2:, але крім цього списочку вдалось встигнути таки завести свій булет джорнал, систематизумави витрати та прибутки.

2017 хочеться присвятити пошуку дзену та гармонії мене з собою :secret:
Також списочок можна поділити на особистісні досягнення та такі, шо взяв і зробив)


- Змінити житло у Києві, згідно всіх своїх забаганок:duma:
- побувати на міжнародній виставці по дизайну, і не одній
- з’їздити у тріп у країни Еуропи, Азії
- з’їздити у Чернівці, Ужгород, Мукачево
- зарплату у 1000$ :shy2:
- 3 місяці прозайматись спортом : танці, йога :smirk:
- забабахати фотосесію ля себе і обновити резюме.
- влаштувати собі букчелендж на рік (уже почала складати список книг, але відсили назбирала 25 шт як б хотілось прочитати)
- пройти курси 3д візуалізації
- почати вчити іще одну інозему мову(спочатку вибрати яку).

Тепер пункти роботи над собою:
- Зробити кілька помилок:str:
- Менше саможалю. Приборкання саможалю.
- перестати роздавати поради людям як жити.
- відстоювати свою точку зору, голосніше говорити.
- приймати себе, а не тікати від себе
- рішення приймати рішуче і без страху. (пластир відриваємо швидко!)

@музыка: Naughty Boy ft Beyonce – Runnin'

spead your love like a fever
"Вибачте, але уже здали", "Сдано", "Уже нашли соседку", "На жаль уже здали" ..енд соу он
так закінчуються з десяток крайніх розмов у вк.
ТУпо якийсь біс.
Крайній варіант прям вискользнув з рук, я уже думала, що знайшла перфект плейс, і була ПЕРШОЮ, хто відкликнувся на оголошення.
І навіть це не допомогло.
Мама каже, що я туплю, не вмію стояти на своєму, домовлятись і потрібно старатись дужче.
Та от мені все частіше кажеться, що Київ - це не моє місто, так як і Хм.
От так от і тану у власному жалі як цукор в чаї.

@музыка: Mary J. Blige – Mirage

spead your love like a fever
Я працюю у чоловічому колективі, 35+. У них все "ах еті жєньщіни" Такий собі сексизм 90 левела. Вони мене не слухають, все щоб я їм не говорила, вони про своє. Сьогодні навіть перейшла на крик, а вони все про свої айфони, я кинула листочки з ескізами об стіл, розвернулась і пішла до свого робочого місця, як справжня "абіжена жєнщіна". А шо, якщо вже клеймують нада саатвєтсвовать.
Потім все-таки вислухали, знають, шо з абіженими дєла плохі.

@музыка: Anna Nalick–Wreck Of The Day

00:08

Intense

spead your love like a fever
З людьми важко, добре або взагалі ніяк.
Коли можеш відкритись і цвірінькати без зупину, коли ховаєшся йожиком та чекаєш коли буде беспечно.
Найважче коли ти хочеш бути поруч, але напруга невимовна. От так поcтійно маєшся туди сюди.:jump2: